top of page

Учнівське самоврядування.

Державний навчальний заклад "Слов'янський професійний аграрний ліцей"

ac59d7752124b71a360c6e8fbfae63ec.jpg

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Учнівське самоврядування – це спосіб залучення учнів до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Самоврядування – самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.

    Відповідно до Закону України “Про освіту”, громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. Учнівське самоврядування є однією з форм громадського самоврядування в навчальному закладі.

     Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер.

Фінансове забезпечення роботи учнівського самоврядування не передбачене.

Завдання учнівського самоврядування:

  1. Залучення здобувачів освіти та молоді до прийняття рішень.

  2. Захист прав та інтересів здобувачів освіти.

  3. Реалізація інтересів здобувачів освіти, підтримка їхніх здібностей, прав та свобод.

  4. Створення умов для самореалізації учнів.

  5. Налагодження контактів та реалізація спільних проектів, ініційованих учнями.

Основні напрями діяльності органів учнівського самоврядування:

  • якнайширше залучення дітей та молоді до активної участі в житті колективу, громади;

  • розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості; її моральний та духовний ріст;

  • захист прав та інтересів членів свого колективу;

  • організація просвітницької роботи серед своїх однолітків;

  • організація життя та діяльності свого колективу;

  • підготовка до майбутнього дорослого життя.

В основному виділяють  дві важливі функції учнівського самоврядування:

1. Забезпечення злагодженої роботи всіх колективів у навчальному закладі, оптимальне рішення повсякденних завдань з урахуванням інтересів учнів, щоб кожному було комфортно і залежало б це від нього.

2. Підготовка учнів до участі у майбутньому управлінні державними і громадськими справами, оволодіння знаннями, вміннями і навичками управлінської діяльності.

Адже навчити правильно керувати набагато важче, ніж робити щось самому. В сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства молода людина має володіти не стільки знаннями, скільки методами пошуку інформації, а головне - вміннями і якостями, що допоможуть їй виживати і успішно діяти на благо собі і всього суспільства. І все це набувається за участі учнівського самоврядування. Недаремно ще Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Учнівське самоврядування уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція навчального закладу, і не вважати їх дитячими забавами. По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності ліцею, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед учнів  тютюнопаління, вживання алкоголю і наркотиків. По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які ділянки ліцейного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член. По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків. По-п'яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку. По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, не нав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування. По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління. По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування учня на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині учнів набути організаторських навичок. По-дев'яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

   Вищим органом уч­нівського самовряду­вання є за­гальні збори його членів або учнівська конференція. Виконав­чий орган підзвітний загальним зборам. Учнівські збори бажано проводити не менше двох разів на рік (у вересні визначаються завдання на новий навчальний рік, у травні виконавчий орган учнівського самоврядування (учнівський комітет, радалідерів, рада учнівського колективу, парламенту, учнівського представництва тощо) звітується про виконану роботу.

bottom of page